Лисичанським пивом шостий випуск закінчували - лисичанським сьомий і  починаємо! По Харкову крокує лисичанське у пляшках, намагаючись наздогнати пиво в ПЕТах, яке стоёть майже у чверті магазинів та ларьків міста. Це та два наступних придбані у магазинчику на ринку селища Жуковського.

Пляшкове "Мартовскоє" (тобто "Березневе") я вже свого часу куштував - придбавши у вагоні-ресторані луганського поїзду. За рік побачив його і безпосередньо у Харкові. Російська назва сорту - рідкість для України, пиво випускається ще за радянським ГОСТом 78 року.

Останнє з теепрішньої серії лисичанських сортів. Етикетка змінилась (також за річний термін), з'явився штрих-код. Що не кажіть, лисичанське пиво у ПЕТах смакує краще...

Уманське також стало більш частим "гостем" харківських полиць, тільки судячи з усього його не бере ніхто, крім колекціонерів та шанувальників пивної екзотики, бо програє воно тій самій Рогані надзвичайно багато.

Рогань знов дивує непостійністю - маємо етикетку із 13-ма медалями, остання з них - срібна з виставки Продекспо України 2000. З пивного фестивалю у Сочі харків'яни також привезли купу медалей, тому прошу, панове колекціонери, не розслабляйтесь!

"Ми с Тамарой ходім парой"... могли б сміливо заспівати Монастирське Світле та Темне, якщо б могли. Бо на обидвох - та ж сама додаткова медаль. Крім іншого, на Темному пиві бачимо колоски поруч із написом "Темне". Ось такий дизайн.

Ну і третя етикетка з цієї серії, що відрізняється медаллю з Продекспо 2000. Відтепер медалей на "Слобожанському" одинадцять, з чим і поздоровляємо.

Харків'яни! Не шукайте цього пива у нашому місті! Все одно не знайдете, бо мені його привезли безпосередньо з Кіровограду. Темний сорт, якщо вірити кіровоградцям - найліпший у місті.

Ось привезли також мені запорізького пива - не "Славутич", а "Січ" від Першого запорізького пивзіводу. Непогане на смак, "Оригінальне" - найлегший сорт від Першого запорізького пивзаводу.

Темний сорт запорізького пивзаводу №1. "Славутич Темне" йому явно програє...

Смачний міцний сорт "Січі", спостерігається медовий післясмак.
Що залишається на завершення - хіба поскаржитись на те, що до Харкова з запорізьких пив доїздить лише всюдисущий "Славутич"... А там, у області, є ще й Мелітопольський пивзаводик... Так що самі собою вимальовуються плани відвідин Запоріжжя з офіційним пивним візитом. Але це у далекій перспективі...

На останок - вельми рідке поки що пиво, привезене з Прикарпаття. Виготовляється у містечку Дятьківці за ліцензією "Оболоні". Насправді - правобережна Україна просто Клондайк для пивних колекціонерів, так що чекатимемо на нові сюрпризи. До зустрічей!

21 червня 2000 р.