 |
"Сармат світле" 11% алк. 3,8%
ЗАТ СП "Донецький пивоварний завод"
Трошки відволікаюсь від розповіді - крім "Рогані"
свято Перемоги відзначає й Донецький "Сармат". Схоже на те,
що донецькі пивовари намагаються ані в чому не відставати від харків'ян,
і слідом за ними постійно збільшують кількість медалей на етикетках та
продукуючі нові святкові випуски.
|
|
"Жигулівське" 11% алк. 4,0% ЗАТ "Пивзавод
на Подолі"
Отже далі - під час дегустації скуштували ми не менше десятка
сортів. Починалось все з гірших "Жигулівських". Благо зараз
їх почали випускати всі пивзаводи, кому не лінь і хто це робив "до
революції".
|
|
"Жигулівське" 11% алк. 4,0% ЗАТ "Пивзавод
на Подолі"
Виявляється, навіть "Жигулівське" міняє свій
дизайн. Бачите - смужки стали більш насиченого блакитного кольору. Щодо
смаку - свого часу куштував "Жигулі" київського ПЗ №1, так от
- саме воно здалось мені таким, що найбільше віддає тим самим ностальгічним
смаком "Жигулівського" пива.
|
|
"Поділ Київське класичне" 11% алк. 4,0% ЗАТ "Пивзавод
на Подолі"
А крім того, одне й те саме пиво можна розливати у пляшки
з різними етикетками. За твердженням Олександра, на смак і за характеристиками
"Київське класичне" зовсім не відрізняється від "Жигулівського"
|
|
|
"Поділ Золотий келих" 13% алк. 5,0% ЗАТ "Пивзавод
на Подолі"
Це пиво я вже пив у потязі, коли їхав з Києва до Харкова.
Як раз стало у пригоді вранці після бурхливо проведеної вечірньої дегустації.
:-)
|
 |
"Жигулівське" 12% ЗАТ "Ніжинське пиво"
Ніжинське "Жигулівське" також було предметом
дегустації. Крім двох сортів, що представлені тут, ми пили "Мисливський
шлях", "Чорний млин" та портер "22". З інших
сортів були - "Львівське Світле", "Львівське 1715",
"Львівське Міцне" та "Львівське Темне".
|
 |
"Ніжинське" 12% алк. 4,2% ЗАТ "Ніжинське
пиво"
Обличчя на етикетці "Ніжинського" перекочувало
з відомого раніше сорту "Дядечко Андре". Та й взагалі сама етикетка
за дизайном ну дуже нагадує згадану попередницю.
|
 |
"22" 22% алк. 8,5% ЗАТ "Ніжинське пиво"
Під час другої поїздки до Києва (через тиждень, тобто 5
травня) та чергової зустрічи з паном Івановим була здійснена "вилазка"
по київських барах. При цьому споживалось "Чернігівське" (на
майданчику біля Золотих Воріт) та "Львівське Преміум" виробництва
ПБК "Славутич" (у "Львівській Брамі").
Ще перед тим я випив пляшку "Львівського 1715",
так ось - за смаком що славутицький "Преміум", що "1715"
мають дуже схожий смак і навіть не скажеш, що вони виробляються на різних
заводах.
|
 |
"Жигулівське" 11% алк. 3,6% ВАТ "Запорізький
пивоварний завод"
Живе пиво "Жигулівське" запорізького ПЗ №1 потрапило
сюди за компанію з рештою "Жигулів" та займає рубрику "Пиво,
що не потрапляє до Харкова". Хоча з таким самим успіхом в ній можна
розмістити все пиво першого запорізького пивзаводу.
|
 |
"Сармат Олексій" 13% алк. 4,5%
ЗАТ СП "Донецький пивоварний завод"
У центральному гострономі на Хрещатику було куплене пиво
"Сармат Олексій" з етикеткою нового дизайну та 7 медалями.
Крім нього я придбав "Стеллу
Артуа" виробництва Чернігівського пивзаводу, етикетка від якої
буде в наступному випуску. На смак "Стелла" дуже нагадує решту
чернігівських сортів, хоча якість здається трохи вищою.
|
 |
"Ай-Нікола" 15% алк. 6,0% ЗАТ "Полтавпиво"
Наступного дня після Києва (6 травня) я відправився до
друзів у Полтаву. Першим в цей день придбав пиво "Ай-Нікола"
з великодньою етикеткою. На ній зображено, скоріше за все, самого директора
пивзаводу та автора рецепту цього пива.
Чергова етикетка з серії "директорські портрети" :-)
В Полтаві було відвідано фірмовий заклад
Полтавського пива, де у продажу є всі 6 сортів "Полтавпива"
у пляшках, а також 3 кегових - "Гелон", "Диканські Вечори"
та "Ай-Нікола". А більше нічого нового в цьому місті не зустрілось.
Крім полтавського пива та відомих брендів "Оболонь", "Рогань",
"Славутич" бачив "Жигулівське" заводу на Подолі та
продукцію Ніжинського пивзаводу.
На завершення вітаю вас з Днем Перемоги! До зустрічи за
тиджень.
|
